В свободное время балуюсь переводами

Wordsworth W. The daffodils

Я, наче хмара, брiв самотнiй,

Що плине помiж гiр й полiв,

в золотiй iмлi дрiмотнiй

Юрбу нарцисiв я зустрiв.

Вони заполонили лiс,

А бриз iх понад степом нiс.

Незгаснi, як блискучi зорi,

Усипали Чумацький шлях

у мережки неозорi

Вились по берега краях.

iх десять тисяч я злiчив

У жвавому танку голiв.

Мiж ними танцювали хвилi,

Вони ж скрили хвилям смiх.

Та чи поету жарти милi?

Це товариство знадить всiх.

Це спостергши я збагнув,

Що скарб побаченим здобув.

Коли замряним буваю,

Коли замислившись лежу,

В душ нарциси виринають

Самотнiм щастям. За межу

Прiнаe моe серце в втiху,

З нарцисами танцюe тихо.

Было изменено: 8:56 08/12/2010.